Одна з делікатних проблем, з якою стикається значна кількість жінок, старших за сорок років, — інконтиненція або нетримання сечі. З низки причин відбувається виділення невеликої кількості сечі при сміхі, кашлі, чханні без позивів до сечовипускання. Проблема найчастіше виникає у жінок через анатомічні особливості — широку і коротку уретру у жінок і слабших м’язів тазового дна. Ситуація викликає фізичний та психологічний дискомфорт, а багато жінок соромляться звернутися до лікаря, вважаючи нетримання неминучим у старшому віці. Насправді, ефективні методи лікування є. Чому в сечі утворюються оксалати розповідають на цій сторінці https://arthro.com.ua/?p=20956.
Види нетримання сечі
Вирізняють різні види нетримання:
- стресове – виникає при кашлі, сміху, напрузі м’язів і підйомі тяжкості;
- імперативне або ургентне — відбувається при раптовому виникненні позиву до сечовипускання, коли людина не встигає дійти до вбиральні. Може бути симптомом гіперактивного сечового міхура;
- ситуаційне – виникає за таких обставин, як сильне сп’яніння, переохолодження, стрес;
- транзиторне – турбує час від часу, але проходить саме через якийсь час;
- енурез – нетримання сечі під час сну (частіше виникає у дітей);
- змішане – комбінація кількох видів нетримання.
Також поділяють первинне нетримання у жінок у молодому та похилому віці, після пологів.
Причини
Основні причини, через які може виникати нетримання сечі:
- ослаблення м’язів і зв’язок промежини і неспроможність сфінктера уретри, що виникає, через вікові зміни, ожиріння, часті або складні пологи, заняття спортом і великі фізичні навантаження.
- патології сечового міхура та уретри;
- захворювання ЦНС: розсіяний склероз, інсульт, травми;
- перенесені операції на сечовому міхурі, уретрі;
- цистит, пієлонефрит та інші інфекції, запальні захворювання, пухлини сечостатевої системи;
- зміщення, опущення органів малого тазу, при якому збільшується тиск на сечовий міхур;
- міжхребцева грижа;
- куріння.
Атрофічним змінам в оболонках органів малого тазу сприяє зменшення вироблення статевих гормонів, тому із проблемою стикаються 35-50% жінок у постменопаузальному періоді.
Діагностика та лікування
Для визначення причин нетримання застосовується комплексна діагностика. Лікар уролог або гінеколог уточнює деталі скарг (бажано підготуватися та вести щоденник, у якому відзначатимуться деталі сечовипускань за кілька днів).
Призначають лабораторну діагностику, щоб виключити сечостатеві інфекції, захворювання нирок, робиться УЗД сечового міхура та нирок. У деяких випадках потрібне ендоскопічне дослідження сечового міхура (цистоскопія).
Для лікування нетримання застосовують різні методи, залежно від причини проблеми. Не зупинятимемося на лікуванні урологічних інфекцій чи захворювань нервової системи — конкретні рекомендації дасть лікар. Говорячи про рекомендації при нетриманні, викликаному віковими змінами, слабкими м’язами тазового дна, можна порадити:
- відмовитися від куріння;
- скоротити вживання кави, чаю та інших сечогінних напоїв;
- усунути важкі фізичні навантаження;
- медикаментозну терапію за призначенням лікаря: антидепресанти, препарати, що знижують активність м’яза, що скорочує сечовий міхур, замісну гормональну терапію;
- регулярно відвідувати туалет, не чекаючи сильних позивів;
- застосовувати урологічні прокладки;
- ін’єкційне введення препаратів для компресії уретри та підвищення внутрішнього тиску в ній (наприклад, гелі з гіалуроновою кислотою);
- тренування м’язів тазового дна за допомогою вправ Кегеля або процедур на спеціальному кріслі.
На останньому методі зупинимося докладніше. Це інноваційна та дуже комфортна для пацієнта методика для інтимної реабілітації. Апарат впливає на область малого тазу та тазові м’язи електромагнітними імпульсами високої інтенсивності. 10 000 скорочень м’язів за 30 хвилин сеансу – таке тренування замінить тижневе тренування за допомогою вправ Кегеля і дає набагато кращі результати. Процедура дозволяє:
- відновити тонус м’язів тазового дна;
- покращити кровообіг у ділянці малого тазу;
- відновити контроль над сечовим міхуром;
- підвищити чутливість під час статевих актів, потенцію та лібідо;
- усунути болі в промежині та паху.